Коли згадується слово «філер», у пам’яті спливає образ чоловіка в котелку з тростиною, обережно виглядаючого з-за афішної тумби. Ставлення до філерів завжди було недовірливо-поблажливим — як до людей, які за родом своєї діяльності займаються чимось непристойним.
За природою людина допитлива, тож часто підслуховує та підглядає за іншими, але не переносить, коли підглядати починають за нею. Особливо коли за людиною водяться гріхи, а стеження ведуть професійні філери. Останні аж ніяк не вимерли, як мамонти, а лише трохи видозмінилися.
Бо віддавна ніхто не придумав кращого (а головне — простішого) способу отримати достовірну оперативну інформацію…
… співробітники «наружки» з екіпажу Нестерова опиняються присвяченими в таємні плани сибірського злодія у законі Ребуса. Думаючи, як вчинити з інформацією, що на них звалилася, вони навіть не здогадуються, що на них уже оголошене полювання. Люди Ребуса викрадають співробітницю «наружки», кидаючи виклик команді Нестерова. Екіпаж приймає виклик — тепер об’єктом полювання стає сам злодій у законі. Підсумок цієї гонитви абсолютно непередбачуваний, а ціна, яку доведеться заплатити, може виявитися надто високою…