Візантійці називали її Таматархою, генуезці — Матрегой, а руські — Тмутараканню. Таємниче напівміфічне князівство, форпост Київської Русі в Причорномор’ї, що лежить на перетині лицарського Заходу й арабського Сходу. Воно межувало і з просвітленою Візантією, і з войовничою Аланією, і з половeцькими степами. Тмутаракань двічі сяяла в руських літописах, але загинула після отруєння Ростислава Володимировича — першого в Русі князя-вигнанця… А що якби руку отруйника зупинили? Що було б, якби династія руських князів утвердилася на Північному Кавказі й згуртувала навколишні племена? Щит від майбутнього монгольського нашестя чи новий осередок об’єднання Русі?