На селі

«Самі сільські власті довели справу до запущеної податі, а потім раптом зажадали: зараз же плати; дай та поклади. Черкащанам-то легко — у них поруч “машина”, майже як місто: хліб по сорок сім копійок, усього на дві копійки дешевше, ніж у місті, та й до вас від їхнього ведмежого куточка якихось сімдесят верст, а ти все одно відстібай Іванові Васильовичу по двадцять сім копійок. У них сіль по тридцять п’ять копійок, у вас — по п’ятдесят; у них “карасьин” по дві копійки за фунт, а у вас той самий Іван Васильович дерет п’ятак. Черкащанин сто пудів хліба збував — і подать у нього сходилася, а ти за те саме ледь не половину однієї податі віддав…»