Епопея П. І. Мельникова-Печерського «У лісах» і «На горах» — його головна літературна праця, якій письменник віддав близько двадцяти років.
Ці книги відкрили читачеві цілу сферу російської дійсності, до того не висвітлену й не досліджену. Мельников розповів про Заволжя й Нагір’я, якими вони були в середині XIX століття, про старообрядницьке купецтво, яке торгувало по обох берегах Волги, про побут і промисли, норови та звичаї місцевого населення, про сектантів, розкольницькі скити та їхніх мешканців.
Талант художника-реаліста й видатного оповідача поєднався в Мельникова з глибокими знаннями з історії розколу, етнографії, фольклору, народної мови, які він широко використовував у своїй епопеї. Живописні картини й діалоги, виразно окреслені характери чергуються в обох творах із історичними екскурсами, описами кустарних промислів, народних свят, розкольницьких обрядів, скитського побуту, хлистовських радінь.
В обох книгах широко введено в оповідь легенди й вірування, прислів’я та приказки, народні й духовні пісні.
Поєднання всіх цих елементів створює особливий, неповторний колорит епопеї Мельникова.
Книга «На горах» є цілком самостійним твором, але водночас вона є продовженням книги «У лісах». Багато персонажів «У лісах» продовжують діяти і в книзі «На горах».