Тут було дім…. І двір…
Де грали, дружили, дорослішали, закохувалися...
Звідки відходили на війну... Куди поверталися. А хтось не повертався...
«Я притулилася щокою до його щоки. Я знала, ми обоє думаємо про одне й те саме.
Про те, що треба вміти пам’ятати. Продовжувати любити й не боятися згадувати те, що минуло і вже ніколи не повернеться…»