Немає жодної ймовірності, що все суще існуватиме вічно. Могутні цивілізації перетворилися на порох, залишивши після себе з десяток давніх пам’яток і нечіткі записи. Так само й ми колись канемо в небуття, а мародери, гордо звані «археологами», блукатимуть руїнними містами, зарослими травою та деревами. А може, й не блукатимуть, бо бродити ядерним смітником навіть у костюмах із найвищим рівнем захисту недоцільно. Та людство шукає нові горизонти. Відчайдушні одинаки здійснюють прориви, намагаючись прочинити двері для мільйонів. Так винайшли Інтернет: робили для себе — а вийшло для всіх. Так з’явилися літак і електрика. І саме так один фізик відкрив прохід у інший світ…