Софія Баюн — авторка, яка впевнено працює одразу в кількох напрямах, серед яких фентезі та містичний трилер. Її тексти вирізняє тягуча, таємнича, трохи похмура атмосфера, завдяки якій історії особливо чіпляють. Роман «Ми ніколи не помремо» відкриває однойменну дилогію та поєднує риси містичного трилера й соціальної драми.
Головний герой, Віктор, росте в похмурому, неблагополучному краї, де люди озлоблені, а виживання стає звичкою з ранніх років. Сім’я не дає йому опори: батько-алкоголік лишає після себе лише страх і побої. Але у Віктора є таємниця — з шести років поруч із ним існує Мартін, голос і присутність у його голові. Для когось це виглядало б як розлад, але саме підказки Мартина не раз рятували Віктора в небезпечні моменти й допомогли йому дотягнути до підліткового віку.
Одного разу доля зводить Віктора з Ришою — такою ж загубленою й самотньою дівчинкою з неблагополучного дому, і він вирішує, що разом їм буде легше. Але чи зможе Риша прийняти Мартина, а сам Віктор — втриматися на рідкісних проблисках світла, якщо темрява почне витісняти все хороше, що лишилося в ньому? Ситуацію змінює приїзд режисера, який задумав поставити з підлітками виставу, що могла б стати важливою подією для провінційної молоді, але натомість стає точкою відліку ланцюга подій, що ведуть до важкої, драматичної розв’язки.