Вирушаючи на відьомський шабаш, Злата й не думала йти геть із порожніми руками. Пара дрібниць як трофей — хвостик, чари неповної невидимості, прокляття на вічну смугу невдач… що завгодно! Тільки не чоловік, ніби зійшов із її найсміливіших мрій.
Він не пам’ятає навіть свого імені, зате запевняє, що без пам’яті закоханий у Злату. А за такі «подарунки» невинній відьмі можуть влаштувати дуже серйозні проблеми!
Біда в тому, що й сама Злата не може пригадати, що саме сталося на святі. І навіть успадкований кіт, який зазвичай знає про все — і трохи більше — цього разу розводить лапами: він не має жодного поняття, як виручити свою невдачливу господиню.
От і полетіла розвіятися… як називають!