І знову попереду безкрайня, вимерла тайга — заражені ліси й мертві поселення, де кишать зомбі. Але справжній жах — у уламках цивілізації. Зустріч з іншими вцілілими загрожує не порятунком, а новою пасткою.
Тут немає місця спецефектам. Чистий, безжальний реалізм. Кожна рана гноїться, кожен патрон на рахунку, а холод проникає в кістки крізь будь-який одяг. Та найстрашніше — внутрішня гонка. За ковток води, за дах над головою, за примарну безпеку доводиться торгувати останніми рештками того, ким ти був. Хаос перших днів змінився усталеним порядком жорстокості, і тепер на кону стоїть не просто життя, а право лишитися людиною в світі, який не визнає цього права.
Ласкаво просимо в реальність апокаліпсису, де кожен вибір — гріх, а шанс на порятунок пахне кров’ю й брехнею. Продовження роману, у якому кожна сторінка — лезо бритви між життям і смертю, між людиною та монстром.