«Ненавидь шейенів, вони знищили нашу сім’ю», — казала моя тітка й продала мене шейену.
«Ніколи не зв’язуйся з шейенами, вони зневажають людей», — запевняв єдиний слуга, і пішов слідом за мною.
«Не закохуйся в шейена, він поневолить твою душу», — шепотіли сестри, глузуючи з моєї долі.
Але чи був вибір?
Мені судилося стати коханкою шейена. Темного й похмурого генерала з моторошним шрамом на обличчі. І не лише на обличчі — а й на серці. Того самого, для якого він тепер шукає бальзам. Можливо, ним стану я.
Шкода, що ніхто не розповідав, як уберегти серце від темного кохання шейена.
А в мене є лише я сама й моя честь.