Моє грозове небо

Три роки Алекс існував ніби в кошмарі, тужачи за тією, яку давно поховав. За тією, яка була сенсом його життя, його небом. Він так і не зміг змиритися, не зміг відпустити, тримався з останніх сил лише заради сина й доньки. І звинувачував себе, що тоді нічого не зробив.

Але одного разу, у свою найтемнішу ніч, він побачив сон, який став для нього точкою рішення.

Алекс ніколи не вірив у знаки, але біль і відчай інколи штовхають людей на безумні вчинки. Тож, кинувши все, він вирушив на пошуки місця падіння її літака, сподіваючись знайти хоч якесь рівновагу.

А що принесе йому ця подорож? Остаточно вб’є — чи поверне до життя?