Мій єдиний

— Що у вас із Тасею, сину?

— Нічого серйозного.

— Це безвідповідально. Гадаю, Валєєвих навряд чи влаштовує, що ти вирішив «зустрітися й кинути» їхню єдину доньку.

Тая Валєєва — як Барбі. Охрененна, струнка блондинка з шовковистим волоссям до пояса. Її тіло ідеальне, м’яке й податливе, а що там усередині? Про це ти не думав!..

— Ну, і що ти пропонуєш? — усміхаюся. — Я її не люблю.

— Одружися, а кохання прийде…

— Тату… Пам’ятаєш, ти казав, що ти фізично не в змозі любити іншу жінку, крім мами?

— Пам’ятаю. — він доброзичливо усміхається. — Я вірний.

У голові виникає образ красивої брюнетки. Заборонений образ. Мучительний. Потім знову уявляю Валєєву. Це ніби пірнути з вогню в прохолодненьку водичку.

— Я теж вірний, — киваю, підводячись. — Але якщо це принципово, можу одружитися з Валєєвою.

❁❁❁❁❁

Третя історія циклу «Хлопці Коваля» про Тасію та Івана. Книга-пролог.