З самого дитинства я мріяла про те, щоб колись стати на чолі нашої сімейної справи. Але дідусь і чути не хотів про це: на його думку, керувати бізнесом — не для жінки. Після тривалих умовлянь він усе ж погодився дати мені змогу довести, на що я здатна. Умова одна: я маю вирушити на околицю королівства й влаштуватися на роботу на порцеляновий завод, який колись гомонив усією країною.
Однак є одна перепона — молодий і надто привабливий власник підприємства категорично відмовився брати мене в штат. Він просто ще не зрозумів, з ким має справу. Я не звикла здаватися: якщо я поставила собі ціль, то досягну її будь-якою ціною. І навіть несподівані почуття, що раптом спалахнуть, не змусили мене звернути з обраного шляху.