— Ти зобов’язана взяти на себе відповідальність і вийти за мене заміж, — чую я бархатний голос незнайомця.
Дрижу. Відчуваю, що червонію, але з пересторогою стежу за драконом.
— Що? — ще напівсонна, я не розумію змісту його слів. Та коли це доходить до мене, я мало не задихаюся від обурення.
Який нахаба цей дракон!!
Я й у страшному сні не могла подумати, що врятований мною чоловік виявиться ящером!
— Ну як же, — ліниво розтягує склади дракон. — Я голий і, очевидно, ображений! Вимагаю компенсації!
Як я могла докотитися до такого життя? З одного боку — чоловік-тиран, який жадає повернути мене будь-якою ціною, а з іншого — дракон, який заявив на мене свої права.