Я приїхала на корпоратив, як Попелюшка на бал, і потанцювала танго зі своїми босами. Тимур здавався мені казковим принцом, а він переплутав мене з ескортницею.
Ми обидва зрозуміли, що помилилися, але не зізналися одне одному. Нам подобалася гра, та в одну з ночей Тимур ненадовго вийшов із номера й зник безвісти.
З джипа виходить Тимур і завмирає в світлі фар. Я виходжу з таксі, стискаючи в руках сумку.
— Дорога, — Тимур витягує з кишені червоне мереживо білизни, — це не кришталевий черевичок. Як думаєш, скількох дівчат мені довелося б переглянути, якби я кинув клич, щоб приміряли це?