Мене вбили, причому двічі. Я воскрес. Це звучить як короткий відступ у сюжет про чергового некроманта, але я — не він. Звичайна людина нічим не краща, а в багатьох речах навіть гірша за інших. Невдаха-дитина двадцять першого століття — це все про мене.
У минулому цього світу я був фермером, потім будівельником, дипломатом-старостою і, нарешті, зовсім недовго — правителем…
Правителем народу, про якого пам’ятають лише боги й ще деякі…