У всесвітньому релігійному спектрі можна помітити певну істотну єдність. Вона визначається самою природою релігії, яка спирається на живий досвід віри. Віра ж є передусім станом духу, що народжується переживанням реальності Вищого. У ній пробуджується особливого роду інтуїтивне знання; відбувається щось подібне до зустрічі; лунає таємничий призов. Людина відповідає на цей призов: релігійні вчення з їхньою метафізикою та етикою й є такими відповідями. У них не тільки осмислюється містичне бачення віри, а й робиться спроба встановити «зворотний зв’язок» із тією сокровенною Сутністю, яка торкнулася людини своїм подихом.
Книга містить лекції, прочитані прот. Олександром Менем у 1989–1990 роках. Текст підготовлено за магнітофонними записами.