Мігумі. По той бік Всесвіту
9 год. 38 хв.
Опис
«…Тобі не шкода дочку?» — запитала вона батька, усе так само вдивляючись у моє обличчя, ніби намагається прочитати там щось. «Туди назад її вже ніхто не поверне. Ти втрачаєш її назавжди.
Ти так питаєш, наче я привів її в крематорій. Вона вчитиметься й працюватиме на державу. Чого шкодувати?» — відмахнувся батько.
«Ти чула його, дівчинко», — вона нарешті виявила емоції, і її очі злісно блиснули. — «Запам’ятай цей момент. Те, що ти відчуваєш зараз, називається “зрада”. Підла, нічим не прикрита зрада. Це те, що в наших рядах заборонено. Ми — мігуми! Ми не зраджуємо. Ми карателі, ми судді, і ми ж захисники. Ти станеш однією з нас. Тепер твоє ім’я — 746. Запам’ятай цей код, інакше тебе більше ніхто не називатиме. А як тебе звати?»
«Колючі очі жінки буквально пронизували мене, обдаючи холодом…»
Ти так питаєш, наче я привів її в крематорій. Вона вчитиметься й працюватиме на державу. Чого шкодувати?» — відмахнувся батько.
«Ти чула його, дівчинко», — вона нарешті виявила емоції, і її очі злісно блиснули. — «Запам’ятай цей момент. Те, що ти відчуваєш зараз, називається “зрада”. Підла, нічим не прикрита зрада. Це те, що в наших рядах заборонено. Ми — мігуми! Ми не зраджуємо. Ми карателі, ми судді, і ми ж захисники. Ти станеш однією з нас. Тепер твоє ім’я — 746. Запам’ятай цей код, інакше тебе більше ніхто не називатиме. А як тебе звати?»
«Колючі очі жінки буквально пронизували мене, обдаючи холодом…»
30:42
01
36:29
02
35:22
03
28:23
04
25:25
05
29:07
06
30:43
07
27:17
08
30:14
09
30:44
10
35:23
11
25:52
12
27:58
13
26:39
14
28:20
15
26:37
16
27:05
17
24:43
18
24:55
19
26:45
20
