Наш ректор — дракон! Буквально. Рішення влаштуватися до нього на роботу секретаркою було, м’яко кажучи, жестом відчаю. Але коли я йшла на співбесіду, я ще не знала, що мені доведеться шукати принца сусідньої держави, який безслідно зник після студентської вечірки, і що за це місце доведеться боротися. Теж буквально. З іншого боку, ніхто не казав, що буде легко. Головне — щоб цей… дракон мене не з’їв. А решту — переживемо!