Талановитий спеціаліст із піару, «медійник», у принципі байдужий, на кого працювати — він фанатик самої медіа, тобто ЗМІ. Тому він перебіг із одного табору в інший, розробляючи витончені схеми PR-ходів, аж до «інформаційного теракту». Зрештою він сам стає жертвою PR-акції, де люди гинуть уже всерйоз… «Коли з скляних дверей метро на вулицю вихлюпнулася перша порція людей, що готувалися розпочати робочий день, десь ліворуч грянув вибух. Тобто спочатку ніхто й не зрозумів, що це був вибух. Просто якийсь достатньо гучний хлопок — і все. Потім, коли простір затягнуло їдким димом і пролунили перші жіночі крики: “Людину з гранатою вбили”, — почалася загальна паніка. натовп кинувся в різні боки, гонимий спільним страхом». Фрагмент із повісті