Засновник російської історичної думки Н. І. Костомаров (1817–1885) одну зі своїх серйозних наукових праць присвятив Мазепі — однойменна монографія й досі є найдетальнішим дослідженням цієї суперечливої постаті. З ім’ям Мазепи пов’язаний важливий період історії України — «Гетьманщина», який, попри століття, що минули, і сьогодні залишається одним із найполітизованіших, а постать Мазепи досі є предметом нескінченних суперечок.
Ім’я Івана Степановича Мазепи відоме сучасному читачеві, ймовірно, радше як один із дійових осіб поеми А. С. Пушкіна «Полтава», звідки ми запозичили влучну пушкінську характеристику й винесли її в заголовок цього передмовного тексту. Реальна історична постать, так чи інакше пов’язана з історією петровських часів, Мазепа цікавить не лише в контексті Північної війни Петра Великого та Карла XII. Ця постать з’явилася на горизонті історії українського народу в той час, коли ейфорія від возз’єднання з Росією вже вивітрилася під грубим натиском царської руки, коли замість польського кріпацького ярма українських селян почали закріпачувати їхні ж «єдинокровні» старшини під егідою і за посиленої підтримки панівного класу Російської держави.