16+ Ще вчора я був звичайним хлопцем: ходив собі в качалку, тренувався з мужиками до повного відмову — одним словом, робив усе як належить. А потім… мене придавило ШТАНГОЮ! Далі все як по накатаній. Переродження. Важке дитинство. І усвідомлення, що тепер я не Володя з кличкою «Три по десять», а якийсь лівий дистрофік із Лояна. А навколо мене й зовсім не рідненьке провінційне містечко, а чортково мутний і небезпечний Мурим, де всі кому не лінь махають кулаками та наперегони мурыжат свій Дантьян. Та я ж навіть битися толком не вмію — тільки качатися. Невже й мені доведеться його мурыжити?
Примітки автора: гг — качок до мозку кісток. Якщо що, я вас попереджав.