«Майстер і Маргарита» досі викликає суперечки. Його можна тлумачити найрізноманітнішими способами. Дві сюжетні лінії знаходять своїх шанувальників, переплітаючись в єдине ціле. Одним ближчі події травневої Москви, іншим — далекого Єрусалима. Але за всієї їхньої відмінності обидва сюжети пов’язані між собою та доповнюють одне одного.
Воланд, Майстер, Маргарита, Єшуа… усі персонажі здаються старими знайомими, навіть якщо роман читаєш уперше. Образ Ісуса Христа, Сатани, творчої людини, що шукає, прекрасної самовідданої жінки — усе це вже багато разів траплялося в літературних творах і обігрувалося найрізноманітнішими способами. Не дивно, що існує думка: роман М. Булгакова написано про російського Фауста.
У романі знайшли відображення духовні погляди автора. Наприклад, він доводить, що корінь зла — у боягузтві. Саме через боягузтво Понтія Пілата був розіп’ятий Ісус Христос. Через боягузтво Майстра роман міг не побачити світ. Боягузтво не гідне раю.
Є в цьому творі й любовна лінія, яка не обмежується поцілунками й прогулянками під місяцем. Любов, на думку М. Булгакова, — це спорідненість душ.
Універсальність роману зробила його популярним. Він буде цікавий читачам із найрізноманітнішими поглядами й переконаннями.