"Я не створив свого театру. Прийдуть інші — створять. Мистецтво може переживати занепад, але воно вічне, як саме життя."
Ф.М. Шаляпін
"І як же ти винищиш злодіяння бісівські, і дай учням своїм владу, щоб наступити на змія і скорпію, і на всю силу ворожу".
І наставало…
Велика сила в Борисі Годунові — в цій найбільш симпатичній мені постаті в усьому моєму репертуарі. Але цей бідолаха, хоч і могутній Цар, як величезний слон, оточений дикими шакалами й гієнами, низька сила яких врешті-решт його переможе. Інстинктивно відчуваючи слонячу міць Бориса й боячись цієї сили, бояри ходять навколо та навколо з хвостами, підібганими, клацаючи зубами. Але вони покірні лише до пори до часу. У зручну мить боягузливе, та хитре, анархічне й хижe стадо розірве слона. І знову ж таки з невгамовною широтою розгорнеться російський характер у крамольному свавіллі боярства — так само, як і в деспотії Грозного.