Усе було вирішено від дня мого народження. Я була улюбленою дочкою короля, єдиною спадкоємицею трону. Навіть питання мого заміжжя здавалося розв’язаним. Кандидат, який відповідав статусу й становищу, був підібраний заздалегідь і з розумом. Я мала стати щасливою дружиною, мудрою правителькою під керівництвом мого батька й за підтримки радників.
Але все змінив один день… і лише один заповіт.
Тепер мені належить розібратися, хто друг, а хто ворог, кому можна подарувати своє серце, а кого варто заточити в темницю. Головне — не помилитися…
— Стратити його, пані?
Я повільно підняла очі на варту. І одразу перевела погляд на того, кого вони тримали. Він дивився на мене без докору, але й без покори. Дати наказ про його страту?
— Ну що ж ти… — губи зрадника вигнулися гіркою усмішкою, — наказуй. Пані…
Однотoмник, ХЕ.