Хлопці з Фоллз

13 год. 26 хв.

Роман, проза

Мова російська

Автор Пенелопа Дуглас

Читці Максим Суслов, Євгенія Осінцева

Читець Максим Суслов

Читець Євгенія Осінцева

Опис

"Аро Хоукен Трент. Ввічливий. Миленький. Такий порядний молодик. І, наскільки я чула, ще й цнотливий. Хоук ніколи не розважається з дівчатами. Мабуть, тому що Ісус йому заборонив. І ось він удає із себе героя, захищаючи іншу дівчину від мене. Він називає мене агресоркою. Неврівноваженою. Безрозсудною. Злочинницею. Як він хоче — хай називає. Я чула слова й гірші. Хоук може спробувати стати між мною й моїми грошима, але йому ніколи не доводилося битися за їжу. Для цього в багатого охайного шкільняра кишка тонка. ХОУК Я здивував її. Бачили б ви її обличчя. Відсутність судимостей, миленька — не означає, що мої руки чисті. Просто я вмію не попадатися. Але цього разу, схоже, я зайшов занадто далеко. Нас застали на місці злочину. Навколо темрява. Приїжджає поліція. В нас немає вибору. Ми біжимо по Хай-стріт до пекарні Куінн, де я проводжу Аро в підпільний бар, про існування якого всі забули десятки років тому. Двері зачинені, копи оточили будівлю, навіть не підозрюючи, що ми в них прямо під носом. На невизначений час мені доводиться ховатися на виду в компанії гидкої дівчини. Жорсткої. Грубої. Брудної. Ворушки й злочинниці. Але, гублячись із нею серед безлічі пустих кімнат, я починаю дізнаватися Аро зовсім з іншого боку. Вона розумна. Смілива. Ніжна. Сексуальна… Усе змінюється. Справа в цьому місці. Воно ніби впливає на людей. У Шелбурн-Фоллз існує дурна міська легенда про дзеркала: до них не можна прислонятися спиною, бо вони є воротами. А ми свідомо крокнули зазеркаллям. Плювати на дані з окружного архіву. Підпільного бару тут ніколи не було. Це Карнавальна вежа."