Мала
6 год. 58 хв.
— Чого ридаєш?
— Я не ридаю. — Я машинально торкаюся щік, здивовано виявляючи, що вони мокрі.
— На аборт прийшла? Не поспішай — пошкодуєш. Краще їдь до свого хлопця й ще раз усе обговори.
— З чого ви взяли, що в мене хтось є? — пирхаю я. — Можливо, я його “нагуляла”.
— “Нагуляла”? — він усміхається й вивчає моє обличчя. — Ні. Занадто багато «але». Давай довезу, куди треба. Повернутися в цю жидкість завжди встигнеш.
— Мені нема куди їхати, зрозуміло? — прошепотіла я в розпачі. — І з парнем нічого обговорювати. Він сказав, що стає батьком зарано. Після цього ми розійшлися.
— Оляб’єва!!! Ти йдеш?!
— Так нестерпно хочеш її випотрошити? — чоловік холодно дивиться на медсестру поверх моєї голови. — Перестань кричати. Я даю малiй можливість передумати.
— Я не ридаю. — Я машинально торкаюся щік, здивовано виявляючи, що вони мокрі.
— На аборт прийшла? Не поспішай — пошкодуєш. Краще їдь до свого хлопця й ще раз усе обговори.
— З чого ви взяли, що в мене хтось є? — пирхаю я. — Можливо, я його “нагуляла”.
— “Нагуляла”? — він усміхається й вивчає моє обличчя. — Ні. Занадто багато «але». Давай довезу, куди треба. Повернутися в цю жидкість завжди встигнеш.
— Мені нема куди їхати, зрозуміло? — прошепотіла я в розпачі. — І з парнем нічого обговорювати. Він сказав, що стає батьком зарано. Після цього ми розійшлися.
— Оляб’єва!!! Ти йдеш?!
— Так нестерпно хочеш її випотрошити? — чоловік холодно дивиться на медсестру поверх моєї голови. — Перестань кричати. Я даю малiй можливість передумати.
