Це ті, хто роздуває вогонь у наших оселях. Ті, хто скриплять підлоги в старих будинках. Вони ховаються в дуплах мертвих дерев, пищать мишачими голосами й дивляться з провалених вікон зруйнованих храмів.
Вони — духи, що правлять цим світом, а люди лише заважають їхнім витівкам, іграшки в їхніх руках… Вони сміються над нами. Але бояться тих, кого називають заклиначами.
Цикл «Заклиначі» задуманий як стилізація жанру аніме в художній літературі: створювався на основі вражень авторів від подорожей Японією та іншими країнами Азії — і став дуже успішним експериментом у ряду подібних робіт у вітчизняному фентезі. Дилогію також придбало одне з німецьких видавництв для видання в Німеччині.