«Літо в Бадені» та інші твори

Унікальний літературний експеримент — одне з небагатьох творів пізньорадської літератури, що здобули міжнародне визнання.

У сюжеті «Літо в Бадені» химерно переплетено розповідь про подорож Федора Михайловича Достоєвського та його дружини Анни Григорівни з Петербурга до Німеччини в 1867 році з міркуваннями автора, який мандрує на сто років пізніше з Москви до Ленінграда.

Ципкін не був професійним письменником, раніше нічого не публікував і не намагався пробитися крізь радянську цензуру. Але коли його друг привіз рукопис у Нью-Йорк і передав його Євгену Рубіну та Сергію Довлатову — вони миттєво оцінили майстерність Ципкіна й відправили роботу в публікацію. Йосип Бродський назвав «Літо в Бадені» першокласним, а англомовна версія книги зустрілася з захопленням і отримала хвалебні відгуки від багатьох відомих американських видавництв: New York Times, Los Angeles Times, The Guardian.

Сам Ципкін, наче за зловісним роком долі, помер через тиждень після першої публікації свого твору. Зараз його вважають одним із найменш поцінованих класиків російської літератури, а «Літо в Бадені» — унікальним творінням, що перевершило літературні канони.

Оповідь у книги джойсовська — написана в стилі потоку свідомості, що рухається в невловимому ритмі мандрівної думки. Стилистична майстерність автора робить роботу з озвучування тексту непростим завданням, але актор театру й кіно Єфим Шифрін по-справжньому віртуозно виконав аудіоверсію роману.

«Цей роман я, не сумніваючись ні на мить, включила б до числа найвидатніших, піднесених і оригінальних досягнень століття, повного літератури та літературності — у найширшому сенсі цього визначення», — Сюзан Зонтаг

«Віртуозно вибудовуючи свої швидкі, задихані, напружено-вібруючі багатосторінкові фрази-періоди, він занурює читача у свій світ так, що навколо вже не залишається іншої реальності», — Карен Степанян, найбільший у Росії дослідник творчості Достоєвського