Легенди про походження влади

Едуард Дауес Деккер — відомий голландський письменник, про якого в нас, на жаль, знають надто мало. Багато років він прожив в азійських колоніях, працював чиновником в Індонезії, на островах Суматра й Ява. Де б він не опинявся — всюди стикався з несправедливістю та обманом. Коли корінні жителі підняли бунт проти віце-короля Нідерландів, письменник підтримав повсталих. Пізніше, повернувшись до Європи, він викривав у своїх книгах колоніальну політику, через що на батьківщині його зустріли холодно, і він був змушений мандрувати містами Франції та Німеччини. Тоді ж він узяв псевдонім Мультатули — латиною це означає «багатостраждальний».

Перекладачка цієї книги Александра Чеботарьовська писала про автора оповідань: «Його життя — суцільний моральний і інтелектуальний творчий порив. Він, подібно до Льва Толстого, належить до тих людей, у яких “великі думки виходять із серця”. Його твори справді напоєні кров’ю їхнього творця, пережиті й виверджені муками. Проста, безпосередня інтонація його творів дуже вплинула на стиль і звороти його рідної мови. Багато висловів ще за життя стали народними приказками. Мультатули мав дивовижну здатність чітко виражати те, що іншими лише відчувалося туманно. Йому випали на долю всі приниження дрібної бідності — аж до прохання про шматок хліба. Але цією бідністю він збагатив свій народ. Під ногами цього жебрака був весь світ…»