ЛЧК (Записки старої людини)

«ЛЧК» за жанром належить до популярних у наші дні антиутопій. Д. Маркович задумав її в тому самому «1984-му»: у ній порушені глибокі питання свободи творчості, відповідальності перед майбутнім, доля митця в тоталітарній державі; водночас у ній багато іронії, гротеску, натяків, хитрощів і просто веселощів. Цей твір написаний і всерйоз, і не зовсім — так, як кажуть, не на повному серйозі; його герої часто незграбні, смішні, навіть дивні… І все ж загалом «ЛЧК» — річ серйозна: повість-застереження, в якій тривога за майбутнє й надія на перемогу людяності в людині.