Іноді стосунки між двома людьми схожі на лабіринт. Якийсь час ми йдемо, ні про що не думаючи, наче пливемо за течією. І раптом — розвилка, і жодних вказівних каменів. Ніхто не підкаже тобі, куди повернути, щоб досягти щастя. Ніхто не підкаже тобі правильний шлях, бо життя не казка. Лише в казці оточення ділиться на добрих і злих, а насправді все значно складніше.
Але ось нарешті ти прийняв рішення. Зробив крок уперед… і вперся в глухий кут. Повернув, щоб піти назад, але ніякого «назад» уже немає. Там, позаду, все зовсім інше… і потрібно починати новий шлях.
Яким він буде, цей новий шлях? У лабіринті так легко заблукати…
❀❀❀❀❀
Історія Стасі — «Я тебе не хочу».