Польоти в космос були схожі на таку гру: дивишся в нічне небо, потім заплющуєш очі — і здається, що ти ширяєш серед зірок, у невагомості, а твоє тіло ніби розсіялося й стало частиною навколишнього простору, зоряним пилком, що летить потоком космічного вітру до далеких безмежних галактик. Хто не грав у таку гру в дитинстві? Але варто було якось Миші заявити, що він здатен подорожувати в космосі у вигляді хмари, та ще розповісти про інопланетне вторгнення, яке загрожує Землі, — і він миттєво перетворився на посміховисько.
Перед ним постало серйозне питання: знайти для себе новий світ на далекій чужій планеті чи піти на ризик і врятувати свій. Чи не відвернеться він від тих, хто відвернувся від нього? Адже щоб виконати план порятунку, йому доведеться пройти страшні випробування: поринути в пекучі промені Арктура, перетнути межу гравітаційного поля чорної діри й вирушити в особливий простір, де до нього ще ніхто не бував.