Я завжди мріяв літати. На МіГу як дід, на «Сушці» як батько — неважливо! Але не склалося в цьому житті, а потім…
Я все-таки став пілотом, тільки на Першій Світовій. Дерев’яні літаки, круті окуляри, шкіряні куртки й поки що ледь помітний запах гниття, який уже почав накривати армію. Два роки до поразки, два роки до Революції — прожити б їх, але думки часом-потім забігають наперед.