Світ вампірів жорстокий і хтивий, спраглий крові, визнає лише владу. Вищі, які захопили панування, загрузли в розпусті. Жінки гронами вішаються їм на шию. Їх бояться, їм поклоняються, як богам. Вони — єдині рятівники від страшного звіра, ім’я якому — голод. У руках чистокровних сила й могутність, вони можуть усе. Я відмовила одному з них. Різко й безапеляційно. Ми з ним по різні боки барикад. Він чистокровний, а я дампіл. На таких, як я, ведеться жорстоке полювання. Вищим не відмовляють. Вищі не визнають поразки й не знають слова «ні». Вони завжди отримують бажане. Мені доведеться ховатися й виживати. У цій безпросвітній тузі спалахне надія, ім’я якій — любов. А що, як мені судилося бути з чистокровним?