Безумна гонитва на перегонки зі смертю закинула Котовського не кудись, а просто на прийом до самого імператора, де самодержець «обдарував» його земельним наділом у континентальному підчерев’ї імперії. Але наш герой не поспішає впадати в щенячу радість. Він знає, що монархи — не Санта-Клауси. Якщо й дарують щось, то переслідують при цьому свої власні інтереси.