У 1928 році Сигрід Унсет отримала Нобелівську премію з літератури за свою книгу «Крістін, дочка Лавранса», яка яскраво й правдиво описує скандинавське середньовіччя. Цей роман був улюбленою книгою Марини Цвєтаєвої, яка назвала його найкращим твором про жіночу долю. Майже через століття цей шедевр історичної прози та сімейної саги, як і раніше, залишається актуальним та цікавим для поціновувачів довгих і щільних текстів.
Крістін і Ерленд опиняються розлученими; на заваді їхньому возз’єднанню стають гординя й образи. Питання в тому, чи встигнуть вони простити одне одного вчасно, перш ніж буде надто пізно? Крістін чекатимуть нові випробування, деякі з яких можуть бути надмірно тяжкими.