Четверта частина історії про «Кречета». Після багатьох років боротьби нова реальність дає шанс нарешті здобути дім і надійних друзів.
Біломир готовий рухатися вперед, бо тепер у нього з’явилося заради чого жити. Це оповідь про те, як навіть у чужому світі можна знайти своє місце, не здаючись.
Шлях від простого виживання до повноцінного життя буде сповнений небезпек і надії. Як кажуть у старому анекдоті: навіть якщо вас з’їли, завжди можна знайти вихід. А якщо ти все ще живий і опинився в незрозумілій ситуації — варіантів ще більше.
Біломир вирішив дотримуватися цього принципу, бо все його колишнє життя було суцільним виживанням — спочатку в притулку, потім у армії й навіть на цивілці. Тепер у нього є свій дім і вірні товариші, а це означає початок нового життя.