Я зовсім не той, ким звик себе вважати. І мій батя — зовсім не мій батько. У мені тече кров великого князівського роду міжзоряної Російської імперії.
Лишень захочеш з’явитися в отчому домі — і батько вистелить мені шлях килимовою доріжкою! Але чи є це приводом відмовлятися від своїх планів і поспішати до рідних, які стільки років обходилися без мене? Питання серйозне. Відповідь неоднозначна. І тим паче, коли в тобі бушують гормони вісімнадцятирічного хлопця — здатні занести куди завгодно…