Не вір казкам — вони брехають!
Пограємо з тобою, мандрівнику, у правду-брехню? Шепочуть, що на окраїні лісу стоїть хатинка на кістках. Це правда. Говорять, ніби її господиня — стара відьма, страшна й нікому не потрібна. А це неправда.
Ось тобі ще трішки правди про ту хатинку. Заклятий вовком царевич блукає округом і в вікна заглядає з надією. Лісовик приходить перекинутися в карти, півень ганяє геть чужинців і нечисту силу, а найголовніше… Костяні стіни хатинки йдуть хвилею — і в цій ряболі можна розгледіти майбутнє.
Звідки я це знаю? Я живу в цій хатинці. Мене звати Василіса, і я учениця кістяної відьми, тієї самої баби-яги.
Дозволь же розповісти тобі правдиву історію, почувши яку, ти поглянеш на казки інакше…