Сюди беруть не кожного. Тут свої традиції та свої закони. Свої правила пристойності й уявлення про обов’язок. Загін міліції спеціального призначення, або просто СОБР.
Вони вміють усе, вони не знають слова «неможливо», і краще не ставати на їхньому шляху. Вони діють зі швидкістю кулі й б’ють без промаху. І кому, як не їм, відомо — що швидше за постріл… і вражає набагато сильніше…
Немає зброї, здатної випередити кохання…
Він мріє потрапити в спецназ. А мрії здійснюються. Хоча й найнепередбачуванішим чином. Але мрія — одне, а реальність — трохи інше. І вже перше ж завдання закінчується катастрофою.
Вона має рідкісну професію. Її майстерність врятувала чимало життів, але перетворила на кошмар власне життя.
Та вони не відступають. Бо вони — офіцери СОБР.