Пенсіонер Петро Штелле йшов на концерт Віки Циганової. Послухав і пішов дарувати квіти. А тут ферма з ліхтарями обривається. Падає. Вбиває й пенсіонера Петра Штелле, і співачку Віку Циганову.
Петро приходить до тями в тілі свого тезки — Першого секретаря Краснотур’їнського міськкому КПРС Тишкова Петра Мироновича.
І далі його несе доля — ну, ви знаєте. Тепер ось занесло в Казахстан. Чудове місце — Алма-Ата. Особливо коли цвітуть яблуні й коли наприкінці літа достигають знамениті алма-атинські яблука «Апорт». Є й мінуси: столицю Казахстану збудовано в дуже «село-небезпечному» місці, а села з сотнями загиблих — не рідкість. Ось у таке й потрапив Перший секретар ЦК компартії Казахстану Петро Миронович Тишков разом із сім’єю.
Вирвався на природу на свята. Тепер би вибратися з-під семиметрової пастки. Пригоди Петра Тишкова й Віки Циганової тривають у минулому. На дворі 1969 рік. Бої на острові Даманському вже відгриміли, але Китай на цьому не заспокоївся. Та ще треба знову підіймати цілину. Так, багато чого треба. Читайте.