Вихід слов’ян на північ завершено, але небезпеки не зникли і мирного життя ще довго не бачити. До колишніх ворогів у вигляді авар і всіляких степовиків додалися нові. Вороги стають друзями й знову перетворюються на ворогів, а битви безперервно докочуються аж до майбутньої столиці, яку будує князь Рус — Русгарда. Але найстрашніше — загрожує розкол ізсередини Слов’янського союзу, такий, що брат пішов на брата… буквально.