Я переродився… у портреті. У власному портреті.
І ось уже вісім сотень років я спостерігаю, як мій рід повільно вмирає.
Усе змінилося, коли маленький Толік сказав отаїковані слова:
– Я читав у книжці, що нашого великого Князя можна закликати! Треба лише перевернути портрет. Там усе написано.
Невже?.. Так, саме так! Вони здогадалися!
Отже, я воскрес. Замок роду штурмують вороги, а родичі панікують і падають з ніг — непритомніють.
Час знову очолити рід і навести тут лад. Пора рятувати бідових нащадків із глибокої… ями.