«Книга життя і практики вмирання» — твір Сог’яла Рінпоче, у якому він зіставляє давні погляди тибетського буддизму на смерть і переживання, близькі до смерті, із сучасними науковими уявленнями, а також дає практичні поради щодо психологічної підготовки кожної людини до власної смерті та щодо медичного догляду за тими, хто невиліковно хворий і вмирає. Автор, що має високий ранг у духовній ієрархії тибетського буддизму та здобув освіту як в Індії, так і на Заході, тривалий час жив і працював у розвинених країнах. Саме це дозволило йому викласти духовні вчення Сходу у формі, легкодоступній для розуміння мешканцями Заходу (на відміну від широко відомої та складної для розуміння Тибетської книги мертвих).