Дванадцять років я вбивала вірліатів. Я їх ненавиділа. Я боялася.
А потім я впіймала його.
Деймон Арден. Вбивця. Хижак. Брат того, хто спалив моє село.
Я везу його на смерть. І десь дорогою я починаю відчувати його — кожну емоцію. Кожен шрам. Кожен погляд, від якого горить шкіра.
— Ти міг утекти, — шепочу я. — Чому ти залишився?
— Бо ти мерзнеш. А я горю.
Я зрадила все, у що вірила. Закохалась у того, кого мала ненавидіти.
І найстрашніше?
Він дивиться на мене так, ніби я стою цілого світу, який ми ось-ось зруйнуємо.