Кожен виживає сам по собі, кожен переймається власним — хтось нерозсудливою любов’ю, хтось ненавистю, яка своєю чергою заважає жити. І кожен абсолютно одинокий у шкаралупі власного «я». Особливо болісно переживає своє самотнє становище Вероніка — лікар, який за обставинами став домробітницею в великій, заможній і складній родині.
Тут у всіх свої проблеми, свої амбіції, свої рахунки один з одним. І лише в цій сім’ї так — чи десь у величезному мегаполісі, що легко перемелює людські долі, життя влаштоване інакше? Вероніці треба вижити, уціліти в цьому холодному й жорстокому світі. Але виявляється, щоб вижити, неодмінно треба допомагати — нехай і таємно — іншим, чужим і чужим по суті людям. А добро — річ карана. Тож зрештою Вероніка опиняється в похмурій коморі, за два кроки від загибелі, з майже нереальною надією, що у мороці її відчаю раптом спалахне рятівний вогонь…