Кожному своє

14 год. 42 хв.

Мова російська

Автор Сергій Тармашев

29 серпня 2111 року. Останні нафтові поклади на Землі. Останні миті перед початком воєнних дій. Антон встигає сховатися з родиною в бункері, але справжній жах починається після ядерних ударів. Як вижити, коли зовні люютує радіація, а всередині панують хаос і страх? І кому можна вірити, якщо кожен думає лише про себе?

29 серпня 2111 року. Нафтові й газові родовища виснажені. Єдине глибоководне родовище нафти викликає безперервні політичні суперечки. Причини збройного конфлікту між найсильнішими країнами не задокументовані, але відомо, що цивілізація загинула у вогні глобальної ядерної катастрофи. Це стало початком Великої Катастрофи, з якої й стартував сучасний календар.

Цивілізаційна інфраструктура впала. Усі відомі стратегічні об’єкти зруйновані, триває знищення невідомого. Ті, хто має владу, заздалегідь збудували підземні укриття, а небагато тих, хто вижив, ховаються в підземних укриттях, найнадійнішим з яких вважається московське метро. Але чи не стане воно підземною пасткою?

У одного з тих, хто вижив, є ідея порятунку. Але ця ідея не для всіх…

1. Кожному своє 2. Кожному своє 2 (у виконанні Акторський колектив) 3. Кожному своє 3 (у виконанні Акторський колектив) 4. Кожному своє 4 (у виконанні Акторський колектив)

51:11

34:20

47:31

57:41

44:51

39:25

42:42

50:48

53:50

57:37

27:38

51:21

57:27

57:03

57:50

30:11

16:08

24:26

32:25

03:35

36:09

07:59