У світовому релігійному спектрі можна помітити й певну істотну єдність. Вона визначається самою природою релігії, яка спирається на живий досвід віри. Віра ж є насамперед станом духу, народженим переживанням реальності Вищого. У ній пробуджується особливого роду інтуїтивне знання, відбувається щось подібне до зустрічі, лунає таємничий призов. Людина відповідає на цей призов: релігійні вчення з їхньою метафізикою та етикою і є такими відповідями. У них не лише осмислюється містичне бачення віри, а й робиться спроба встановити «зворотний зв’язок» із тією сокровенною Сутністю, яка торкнулася людини своїм диханням.
Книга містить лекції, прочитані прот. Олександром Менем у 1989–1990 рр. Текст підготовлено за магнітофонними записами.