Як перетворити представників столичної «золотої молоді» на опору й надію королівства? Правильно: відправити туди, де вони або перевиховаються, або остаточно зникнуть, ставши вечерею для місцевих мешканців. Король навіть сам придумав назву: Академія Останнього Шансу.
Болота, що кишать чудовиськами, які нудьгуючи чекають на гостей, і цвинтар, де тренується місцеве примарне воїнство — ось що оточує замок, у якому планують розмістити Академію. Та й сам замок живе власним життям і новим мешканцям зовсім не радий: вони претендують на увагу його обожнюваного ректора!
Чи зможе Теодор, молодий ректор АОШ, упоратися і з непростими кадетами, звичними до безкарності й вседозволеності, і з місцевими мешканцями, інколи надто вже активними? Чи стануть колеги, яких надіслав король, його друзями та опорою?